Італійська кухня

    В Італії справжній культ їжі і для італійця їжа – свято життя. Про їжу можуть розмовляти годинами – по телефону, на вулиці, і звичайно, за столом. Тут навіть при зустрічі замість звичного “Привіт, як справи?” можуть говорити  “Привіт, що ти сьогодні їв?“.

Вона визнана не тільки однією з кращих в світі, але й однією з наймодніших в даний час.Кухня Італії включає найрізноманітніші продукти харчування: овочі, рибу, морепродукти, яловичину, нежирну свинину, птицю, сир, бобові, рис, фрукти та ягоди. Для приготування страв італійські кулінари використовують багато різноманітних спецій і приправ. Причому вони віддають перевагу не варити продукти, а тушити у власному соку  або з додаванням оливкової олії і вина, щоб якнайкраще передати аромат і специфічний смак того або іншого продукту.

Салат Капрезе (caprese)

Таку назву салат отримав на честь острова Капрі. Салат Капрезе одна із найпопулярніших італійських страв. Більше того, ця страва дуже патріотична. Кожен її інгредієнт символізує один із кольорів італійського прапора. Сир моцарела і помідори нарізають шматочками. Викладають на тарілку, чергуючи із листочками базиліка. 

 Брускетта (bruschetta)

     На легку закуску або перед їжею в Італії тебе пригощатимуть чимсь на зразок гарячих бутербродів. У перекладі брускетта означає "запікати на вугіллі". Для брускетти використовують переважно чіабатту, але можуть бути й інші схожі сорти хліба. Незмінною залишається основа – підсушені на грилі або решітці шматочки хліба, натерті часником та збризнуті оливковою олією. А зверху викладають начинку – шинку, моцарелу, помідори, оливки та інше. Найпопулярніший вид брускетти – з помідорами та базиліком.

   Качукко (cacciucco)

      Суп із морепродуктів, що дуже популярний у портовому містечку Ліворно, в Тоскані. Качукко  – дуже густий і по консистенції схожий на гуляш. Готується ця страва із суміші рибного бульйону, томатної пасти й червоного вина із додаванням морепродуктів. За легендою качукко вперше приготувала вдова рибака. Кожен із його друзів поділився із жінкою тим, чого було не шкода. Італійці досить оригінальні у своїх традиціях. За звичаєм у качукко має бути стільки сортів риби, скільки літер "с" у слові cacciucco.

Каннеллоні (cannelloni) 

        Це один із різновидів пасти, що настільки популярні в Італії. Каннеллоні  – це паста у вигляді трубочок діаметром 2–3 см і довжиною близько 10 см. Зазвичай їх у порції 4–5 штук. Під час приготування їх спочатку відварюють, а потім трубочки наповнюють начинкою із сиру, шпинату, м'яса та інших інгредієнтів. Далі запікають у духовці і смакують із насолодою.

   Ньоккі (gnocchi)

        Ця трішки страшна назва характеризує дуже легку та надзвичайно смачну страву. Ньоккі – це італійські галушки. Його готують із картоплі, манки, сиру, подають із томатним або іншим соусом. Ньоккі їдять як самостійну страву або як гарнір. Варто зауважити, що в різних частинах Італії його готують за різними рецептами. Також крім галушок звичайного розміру (близько 2 см), готують і маленькі  – ньоккеті. 

 Кальцоне (calzone)

        Кальцоне – один із видів піци, але непростої – закритої. Після викладання начинки, вона складається вдвоє, у форму півмісяця. Ця страва типова для центральних та південних регіонів Італії. Тут її вживають як закуску. Начиняють кальцоне чим завгодно – овочами, грибами, ковбасою, сиром і навіть фруктами. Ти можеш також зустріти іншу італійську назву цієї страви – panzerotto. Справжній аромат кальцоне ("штани") можна відчути тільки, коли розкриєш начинене тісто. Маленькі піци цього виду – "кальцончеллі" ("штанці") мають вигляд пиріжків у формі півкола.

Котлети по-міланськи (cotoletta alla Milanese)

        Лише одна назва цієї страви звучить красиво та трішки із нотками фешена. Насправді ця страва не зовсім схожа на котлети, а швидше на віденський шніцель. Досі виникає чимало суперечок, чи італійці поцупили рецепт в австрійців, чи навпаки. Достеменно невідомо, але рецепт котлети по-міланськи можна віднайти в меню 1134 року під час одного королівського обіду. Правильніше буде навіть назвати цю страву відбивною по-міланськи. Для приготування використовують свинячі відбивні на кісточці, їх ретельно обсмажують у паніруванні.

 Тірамісу (Tiramisu)

        Ну й, звісно, десерти. І не прості, а відомі на весь світ. Тірамісу подають у ресторанах майже кожної країни. Проте, що таке справжній тірамісу, ти дізнаєшся лише в Італії. За традиційним рецептом він не випікається і зовсім не схожий на торт. Швидше за все, має вигляд добре просоченого кремом десерту. Цікаво, що назва перекладається як "підійми мене нагору". Можливо, через високу калорійність. А, може, через збуджуючі властивості його інгредієнтів. Проте точно сьогодні сказати ніхто вже не може.

Каннолі (cannoli)

        Це десерт, який ти зобов'язана спробувати на Сицилії. Його там подають скрізь. Каннолі – це вафельна хрустка трубочка. Наповнюють їх сиром маскарпоне, збитим сиром або рікотті із додаванням різних сиропів (найчастіше ванілі та шоколаду), вина "Марсала" або трояндової води. Раніше каннолі подавали лише під час карнавалу. Добре, що нині ця традиція непопулярна. Ти можеш скуштувати цей смачний десерт у будь-яку пору року.